Для ТЕБЯ - христианская газета

Как Санька зубы вырывал
Для детей

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Как Санька зубы вырывал


У Саньки болел зуб. Два дня в садике, а сегодня даже дома, ночью.
- Надо идти в больницу, - сказала мама.
- Вырывать, - подытожил старший брат Витька.
Санька уже однажды вырывал зуб, передний. Но тогда было совсем не страшно, даже весело. Витька со знанием дела осмотрел шатающийся зуб, привязал его ниточкой к дверной ручке и выскользнул из комнаты. Санька не успел решить, когда стоит начинать бояться: сейчас или когда брат вернется, как с криком «А вот и я!» дверь широко распахнулась. В тот же момент зуб вылетел изо рта и приземлился где-то под столом.
Санька сунул язык в дырку из-под зуба и захлопал ресницами на сияющего брата.
- Вот и все! - пропел Витька, показывая поднятый зуб.
Потом они долго смеялись, рассказывая родителям эту историю. Папа Саньку похвалил за храбрость, а Витю за изобретательность. Мама же купила им по шоколадке.

- Может, и сейчас ниточкой вырвешь? – спросил Санька, с надеждой глядя на брата.
Тот засунул палец ему в рот и покачал шатающийся зуб.
- Не выйдет, - мотнул он головой. – Этот коренной, его щипцами тащить надо.
Санька тут же представил корни зуба, которые, как корни цветка, который недавно пересаживала мама, разрослись у него по всему рту. Он внимательно изучил языком все закоулки своего рта и произнес:
- Нет там никаких корней!
- А вот и есть, - нахмурился Витька, - просто они внутри и ты их не видишь!

Делать нечего, пришлось идти к зубному.
- Мам, а ты мне шоколадку купишь? – пропищал Санька, щенячьим взглядом заглядывая ей в глаза.
- Если плакать не будешь, - пообещала мама.
- Сейчас, сейчас купи! – запрыгал на одной ножке Санька и потянул маму в магазин.
- Девушка, можно нам шоколадку? – обратилась мама к продавщице.
- Какую? – поинтересовалась та.
- Самую большую! – выпалил Санька.

Заходя в кабинет врача, он держал свой успокоительный приз скорее как знамя.
- Сладкое, значит, любишь, - не спросила, а констатировала доктор, осматривая Санькины зубы. Он промолчал. Да и что можно было ответить открытым ртом? – А ты знаешь, что зубы как раз от сладкого и портятся? – продолжала врач. – Если так дело и дальше пойдет, скоро совсем без зубов останешься. Придется все вырвать.
С этими словами она засунула Саньке в рот огромные щипцы, внутри что-то хрустнуло, и в следующую секунду вырванный зуб звякнул о плевательницу. Санька бросил на него косой взгляд.
- А где же корни? – спросил он, когда доктор засовывала ему в рот ватный тампон.
Но она его, видно, не поняла, потому что не ответила.

Когда мама разрешила выплюнуть изо рта вату, Санька сказал:
- Я догадался – теперь из корней новый зуб вырастет!
Но еще один вопрос продолжал его волновать. Озвучил он его тогда, когда мама, посмотрев на часы, разрешила съесть шоколадку.
- Мам, а, правда, что зубы от сладкого болят? – спросил Санька.
- Правда, - кивнула мама.
- Их что, все могут вырвать?
- Могут. Если слишком много сладкого есть и зубы не чистить, - подтвердила мама Санькины страшные мысли.
Он представил себя совсем беззубым, покосился на шоколад и откусил кусочек поменьше.
- Ты тогда почаще напоминай мне об это, ладно? – попросил Санька.
- Договорились, - улыбнулась мама и, многозначительно посмотрев на остатки шоколадки, добавила, четко произнося каждый слог: - На-по-ми-на-ю!
- Нее, ты мне не сейчас напоминай, а когда я доем, - выпалил Санька и запихнул в рот оставшийся шоколад.

Об авторе все произведения автора >>>

Тихонова Марина Тихонова Марина, Симферополь
Дай, Бог, мне тему для стиха,
Чтобы уверенной рукою
Ложилась за строкой строка,
Что мне подарена Тобою.
Слова, Господь, мне подбери,
Чтобы за сердце задевали,
Людей к Иисусу бы вели,
Глаза на Бога открывали.

Люблю Господа и стараюсь жить так, как Он учит.
Мой девиз: В главноем - единство, во второстепенном - свобода, во всем - любовь!

Член Союза христианских писателей Украины

Любое копирование и распространение работ ТОЛЬКО с
письменного согласования с автором.

Сборник рассказов "Выход есть!" и "Алешкины истории" можно заказать по удобным вам адресам: http://www.bible.org.ru/page.php?id=9
Также вышел сборник рассказов "Открытыми глазами"
В 2014 г. вышли "Сказки старого пруда"
СЛАВА БОГУ!!!

e-mail автора: mari67na@yandex.ru
сайт автора: Луч надежды

 
Прочитано 4313 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4.75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Татьяна Алябьева 2014-10-25 12:03:10
Рассказ понравился!
 Комментарий автора:
Татьяна, спасибо Вам за отзывы

Марина Берере 2019-08-17 18:53:21
Хорошая,наверное, взята из жизни история. Вроде похожая на историю каждого из нас, но правильно подробраные слова и красиво изложеные мысли---делают её сказкой. Спасибо автору
 
читайте в разделе Для детей обратите внимание

Пасхальный урок - Вадим Сафонов
Небольшая пасхальная миниатюра для воскрески. Прим.: \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\"десятка\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\" - лучшая оценка в белорусских школах.

Улитка - Владимир Шишков
Дети доставляют нам немало приятных минут. Чтобы не забыть об этом - записываю...

Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

>>> Все произведения раздела Для детей >>>

Поэзия :
Пусть будет больно в этом очищеньи - Анна Лукс

Поэзия :
У деда внук был - Лариса Дьяченко

Поэзия :
Бог ждет тебя! - Юлия Селезнева

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Для детей
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100